У Синевирській Поляні вперше провели День місцевих традицій
Вівчар Федір привів до етноцентру в Синевирській Поляні отару, яка зазвичай пасеться в горах, і на місці готував традиційні сири будз і вурду. За його словами, після доїння молоко засипали в чан, воно мало стояти 40–45 хвилин, потім додали сироватку з молодого теляти.
«Потім це все збирають, розколочується, зробиться сир — будз збирають із цього молока. Далі з квасниці, з тої солодкої робиться, ще й вурда», — розповідає вівчар Федір. Захід зібрав традиції сироваріння, піроскубання, ткацтва, вінкоплетіння та вироби місцевих майстрів у Синевирській громаді на Закарпатті.
На сусідній локації відтворювали обряд піроскубання. Місцева жителька Марія Цімбота розповіла, що раніше дівчата вечорами скубли пір’я, поруч були музиканти, приходили хлопці, а після роботи починалися танці. З пір’я, за її словами, потім робили перини та подушки, які могли стати частиною посагу нареченої.
«Мама парувала це пір’я. І потім збиралися дівчата і це пір’я скубли ввечері. Але там повинні були бути музиканти. І приходили хлопці до дівчат. Спочатку дівчата пір’я скубли, а потім були танці. І так проходили піроскуби», — розповідає Марія Цімбота.
Весільний обряд і місцеві майстри
На заході також відтворили підготовку до весілля та плетіння вінків. Місцева жителька розповіла, що перед весіллям ішли різати барвінок у городці газдині, а потім із вінками, якими прикрашали молодих, йшли вінчатися до церкви. «То було колись — гуляло все село», — додає вона.
День місцевих традицій спільно організували Синевирська громада та громадська організація «ФОРЗА» в межах проєкту за фінансової підтримки Європейського Союзу. Голова громади Іван Чуп заявив, що захід цього року провели вперше і не називали його фестивалем. Співорганізаторка Наталія Волошина сказала, що хотіли показати місцевих майстрів і крафтярів і запросили всіх, хто може представити ручний витвір на місцевому ринку.
Відвідувачі могли долучитися до майстер-класів, скуштувати страви місцевої кухні та придбати крафтові вироби. Туристка Надія сказала, що потрапила на свято випадково, придбала гостинці й задоволена. Ніна розповіла, що зайшла в старовинну хату, де співали весільні пісні. Світлана з Тернополя придбала картину і скуштувала місцеві сири. За словами Івана Чупа, захід планують проводити щороку.
«Ми не назвали це фестивалем, а назвали його по-нашому — День місцевих традицій. Самі слова про себе говорять, що в основі — традиції ремесел, ткацтва, вівчарства, бісерування, збирання меду і малювання і не лише», — каже Іван Чуп.