Закарпаття: на річках і озерах фіксують значне маловоддя

Ще кілька років тому голова Асоціації рибалок Закарпаття Остап Палінчак приходив із сином на берег Ужа ловити рибу; нині, за його словами, на річках і озерах області спостерігається значна посуха та маловоддя, риби стало менше, а деякі види помирають.

«Річка практично висохла. І ми зараз переживаємо не найкращі часи в нашому хобі, коли можливість порибалити нам випадає вкрай рідко, тому що води у водоймах стало дуже мало і риби також стало дуже мало», — каже Остап Палінчак.

За його словами, мешканців річки подекуди видно неозброєним оком, а закинути вудочку стало складніше. Вода відступила від берегів, оголивши каміння. Подекуди русло вже заростає травою та водною рослинністю. На окремих ділянках Уж настільки мілкий, що течія ледь помітна.

Чому рівні води падають і що відбувається на Синевирі?

Начальниця відділу гідрологічного прогнозування Закарпатського гідрометцентру Наталія Платонова пояснює: у вересні вже майже два десятиліття спостерігається значний дефіцит опадів.

«Тому рівні води поступово знижуються, на багатьох річках вони близькі до мінімальних за багаторіччя, а на деяких річках навіть нижчі за ці значення», — розповідає Наталія Платонова.

Подібна ситуація, за даними джерела, спостерігається і на інших водоймах, зокрема на озері Синевир. Директор національного природного парку «Синевир» Микола Дербак називає нинішній період критичним.

«За серпень і липень місяць практично не було дощів. Одна теж велика, досить проблема — те, що Вільшанське водосховище, яке в нас на території національного парку розміщене, його спустили і проводяться ремонтні роботи. А це, можна сказати, 10-кілометрова територія, 80 гектарів площі. І уявляйте собі, що рівень випаровування, рівень опадів якраз може бути — це теж додаткова проблема», — каже Микола Дербак.

Керівниця напрямку «Вода» громадської спілки «Всесвітній фонд природи Україна» Наталія Іванова говорить, що причин цьогорічного маловоддя кілька. Серед них — недостатня кількість опадів, зміни клімату та діяльність людини.

«Знаєте, у нас наразі маловоддя, так, але не забуваємо, що дуже часто, ну, от там скоро будуть дощі і в нас будуть повені. Так? А це взаємопов’язані дуже речі насправді. І причина того також якраз рубки, якраз інтенсивне антропогенне використання нашої землі і, зокрема, водозбору. Але не забуваємо про те, що ми бачимо глобальне, зокрема, потепління клімату», — пояснює Наталія Іванова.

Чим маловоддя загрожує річкам і які заходи розглядають?

Для мешканців річок небезпечне не лише саме зниження рівня води, зазначає академік НАН України Сергій Афанасьєв. За його словами, маловоддя запускає комплекс взаємопов’язаних процесів: зменшуються глибина і площа водного дзеркала, змінюється швидкість течії, вода швидше прогрівається, а концентрація розчиненого кисню може знижуватися.

Зменшення проточності, як він пояснює, сприяє розвитку водної рослинності, накопиченню органічної речовини та замуленню. Особливо небезпечним є тривале маловоддя: короткочасна літня межень — природне явище, до якого карпатські екосистеми історично пристосовані, але якщо низька водність стає тривалою і повторюється частіше, екосистема отримує значно більше навантаження.

«Річка починається не там, де ми бачимо воду, а на всьому її водозборі. І якщо ми хочемо, щоб у річці була вода під час тривалої межені, потрібно зберігати здатність водозбору накопичувати цю воду заздалегідь», — каже Сергій Афанасьєв.

Як реагувати на посуху на Закарпатті, зараз вирішують фахівці водного господарства, гідрологи та науковці. Вони мають розробити план заходів після засідання екологічної комісії обласної ради. Голова екологічної комісії Закарпатської обласної ради Георгій Горват говорить, що одним із можливих варіантів є створення заплав для накопичення води та використання шлюзових загороджень.

«Взагалі в ситуації цій є декілька варіантів. Це або шлюзові загородження, або заплави для зберігання води, які будуть акумулюватися, коли при запобіганні паводків вони акумулюються у різного роду заплавах, а коли маловоддя — шлюзи відкриваються і вони протікають і тим самим забезпечують поповнення річок. От десь такі перші, але, знову ж таки, це все мають підтвердити фахівці і науковці», — каже Георгій Горват.

Директор департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА Юрій Шпонта повідомив, що Держводагентство ухвалило наказ щодо обмеження водокористування у різних сферах. За його словами, ці обмеження не стосуються питного водопостачання населення. Джерело надіслало запит до Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса, щоб отримати інформацію щодо розробки плану врегулювання наслідків посухи та запобігання обмілінню річок.

«Тому для оцінки небезпеки важливо дивитися не тільки на мінімальний рівень води, а й на тривалість періоду маловоддя, температуру води, концентрацію кисню, площу та зв’язність водних біотопів і можливість вільного переміщення риби», — зазначає академік НАН України Сергій Афанасьєв.